ЗУ “Про пенсійне забезпечення” 2019 року ст.1-11 (офіційна публікація) 

В начало (ст.1-104)

Как перевести текст на русский язык?
Кликните правой кнопкой мыши по тексту, откроется панель, выберите перевести на русский язык. Такой способ работает в большинстве браузеров.

Про пенсійне забезпечення

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 3, ст.10)

{Вводиться в дію Постановою ВР 
№ 1931-XII від 06.12.91, ВВР, 1992, № 3, ст.11}

{Із змінами, внесеними згідно із Законом 
№ 2356-XII від 15.05.92, ВВР, 1992, № 32, ст.459 
Декретом 
№ 7-92 від 09.12.92, ВВР, 1993, № 5, ст.34 
Законами 
№ 3128-XII від 22.04.93, ВВР, 1993, № 22, ст.227 
№ 3284-XII від 17.06.93, ВВР, 1993, № 29, ст.303 
№ 3948-XII від 04.02.94, ВВР, 1994, № 24, ст.179 
№ 428/95-ВР від 14.11.95, ВВР, 1995, № 43, ст.313}

{Додатково див. Постанову ВР 
№ 429/95-ВР від 14.11.95, ВВР, 1995, № 43, ст.314}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами 
№ 198/96-ВР від 16.05.96, ВВР, 1996, № 31, ст.146 
№ 534/96-ВР від 21.11.96, ВВР, 1997, № 4, ст.23 
№ 307/97-ВР від 04.06.97, ВВР, 1997, № 45, ст.283 
№ 112/98-ВР від 11.02.98, ВВР, 1998, № 26, ст.156 
№ 1222-XIV від 17.11.99, ВВР, 1999, № 52, ст.465 
№ 1461-III від 17.02.2000, ВВР, 2000, № 13, ст.104 
№ 2631-III від 11.07.2001, ВВР, 2001, № 44, ст.228 
№ 2833-III від 29.11.2001 – набуває чинності з 1 січня 2002 року, ВВР, 2002, № 10, ст.71 
№ 2981-III від 17.01.2002, ВВР, 2002, № 17, ст.125 
№ 854-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, № 36, ст.278 
№ 904-IV від 05.06.2003, ВВР, 2003, № 38, ст.317 
№ 951-IV від 05.06.2003, ВВР, 2003, № 39, ст.348 
№ 1096-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, № 6, ст.38 
№ 1110-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, № 7, ст.53 
№ 1111-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, № 7, ст.54 
№ 2603-IV від 31.05.2005, ВВР, 2005, № 25, ст.338 
№ 997-V від 27.04.2007, ВВР, 2007, № 33, ст.440 
№ 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст. 78 – зміни діють по 31 грудня 2008 року}

{Додатково див. Рішення Конституційного Суду 
№ 10-рп/2008 від 22.05.2008}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами 
№ 1276-VI від 16.04.2009, ВВР, 2009, № 38, ст.535 
№ 3668-VI від 08.07.2011, ВВР, 2012, № 12-13, ст.82 
№ 5462-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 6-7, ст.80 
№ 213-VIII від 02.03.2015, ВВР, 2015, № 22, ст.145 
№ 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44 
№ 911-VIII від 24.12.2015, ВВР, 2016, № 5, ст.50 
№ 1774-VIII від 06.12.2016, ВВР, 2017, № 2, ст.25 
№ 2148-VIII від 03.10.2017, ВВР, 2017, № 40-41, ст.383 
№ 2205-VIII від 14.11.2017, ВВР, 2017, № 51-52, ст.448 
№ 2325-VIII від 13.03.2018, ВВР, 2018, № 20, ст.189 
№ 2443-VIII від 22.05.2018}

{Положення Закону України “Про пенсійне забезпечення” застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років згідно із Законом № 3108-IV від 17.11.2005, ВВР, 2006, № 1, ст.18}

{Установити, що розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених у 2006 році відповідно до цього Закону, не може перевищувати 12 мінімальних пенсій за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, згідно із Законом № 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9, № 10-11, ст.96}

{Установити, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006-2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а по інших категоріях пенсіонерів розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2007 році, не може перевищувати 10 тисяч гривень на місяць згідно із Законом № 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, № 7-8, ст.66}

Цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв’язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1Право громадян України на державне пенсійне забезпечення

Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію нарівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами.

{Частина друга статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.

У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).

Стаття 2. Види державних пенсій

За цим Законом призначаються:

а) трудові пенсії:

за віком;

по інвалідності;

в разі втрати годувальника;

за вислугу років.

{Пункт “б” статті 2 втратив чинність на підставі Закону № 2603-IV від 31.05.2005}

Стаття 3. Особи, які мають право на трудову пенсію

Право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом:

а) особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів*, – за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України;

{Пункт “а” статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3284-12 від 17.06.93}

__________ 
* Далі іменуються – підприємства та організації, якщо не обумовлено інше.

б) особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, – за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

в) члени творчих спілок, а також інші творчі працівники, які не є членами таких спілок, – за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

г) інші особи, які підлягають державному соціальному страхуванню;

д) працівники воєнізованих формувань, які не підлягають державному соціальному страхуванню, особи начальницького і рядового складу фельд’єгерської служби;

{Пункт “д” статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

е) вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти;

є) особи, які стали інвалідами у зв’язку з виконанням державних чи громадських обов’язків або у зв’язку з виконанням дій по рятуванню людського життя, охороні державної, колективної та індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку;

ж) особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;

з) члени сімей осіб, вказаних у цій статті, і пенсіонерів з числа цих осіб – у разі втрати годувальника.

Стаття 4. Пенсійне забезпечення військовослужбовців та їх сімей

Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців.

{Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3284-12 від 17.06.93№ 901-VIII від 23.12.2015}

{Стаття 5 втратила чинність у частині призначення соціальних пенсій на підставі Закону № 2603-IV від 31.05.2005}

Стаття 5. Особи, які мають право на соціальну пенсію

Право на соціальну пенсію мають усі непрацездатні громадяни на умовах, що визначаються цим Законом.

Стаття 6. Право вибору пенсії

Особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов’язку.

Стаття 7. Звернення за призначенням пенсії

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Стаття 8Кошти на виплату пенсій. Звільнення пенсій від податків

Виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

{Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2631-III від 11.07.2001}

Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов’язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

{Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3284-12 від 17.06.93№ 5462-VI від 16.10.2012}

Фінансування витрат на виплату пенсій провадиться по всій території України щомісячно незалежно від надходжень коштів та соціально-економічного стану конкретних регіонів за рахунок перерозподілу коштів Пенсійного фонду України в межах країни. Забороняється розрив у строках фінансування витрат на виплату пенсій у різних адміністративно-територіальних одиницях.

{Статтю 8 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2631-III від 11.07.2001}

Пенсії не підлягають оподаткуванню.

Стаття 9. Добровільне страхування додаткової пенсії

Поряд з державним пенсійним забезпеченням трудящі мають право укладати договори добровільного страхування додаткової пенсії. Джерелом для виплати додаткової пенсії в системі Української державної страхової комерційної організації (Укрдержстрах) є страховий фонд, який складається на 50 процентів з особистих внесків трудящих і на 50 процентів – з коштів державного бюджету України.

Підприємства та організації за рішенням адміністрації і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), якщо це передбачено колективним договором (угодою), а також колгоспи та інші кооперативи за рішенням загальних зборів можуть відшкодовувати працівникам за рахунок власних коштів, призначених для оплати праці, повністю або частково внески, сплачені ними за договорами добровільного страхування додаткової пенсії.

{Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1096-IV від 10.07.2003}

Стаття 10. Органи, що здійснюють пенсійне забезпечення

Пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

{Стаття 10 в редакції Закону № 2981-III від 17.01.2002}

Стаття 11. Питання, що належать до відання Кабінету Міністрів України

До відання Кабінету Міністрів України належать питання, пов’язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених цим Законом.

 

В начало (ст.1-104)

303 просмотров всего, 1 просмотров сегодня