Удостоверение фактов. Исполнительные надписи ст.75-103

 

В начало ст.1-103

Как перевести текст на русский язык?
Кликните правой кнопкой мыши по тексту, откроется панель, выберите перевести на русский язык. Такой способ работает в большинстве браузеров.

ГЛАВА 11.

ЗАСВІДЧЕННЯ ВІРНОСТІ КОПІЙ ДОКУМЕНТІВ І ВИПИСОК З
          НИХ, СПРАВЖНОСТІ ПІДПИСІВ І ВІРНОСТІ ПЕРЕКЛАДУ

 

     Стаття 75. Засвідчення вірності копій документів

     Нотаріуси,  посадові  особи органів місцевого самоврядування,
які   вчиняють   нотаріальні   дії,   засвідчують  вірність  копій
документів,  виданих підприємствами, установами і організаціями за
умови,  що  ці  документи  не  суперечать законові, мають юридичне
значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.

     Вірність    копії    документа,    виданого     громадянином,
засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина
на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом  або  посадовою
особою   органу   місцевого   самоврядування   чи   підприємством,
установою,  організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи
лікування громадянина.

     Стаття 76. Засвідчення вірності копії з копії документа

     Вірність  копії  з  копії  документа  може  бути   засвідчена
нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, якщо
вірність  копії  засвідчена  в  нотаріальному  порядку або якщо ця
копія  видана  підприємством,  установою,  організацією, що видала
оригінал  документа.  В останньому випадку копія документа повинна
бути   викладена   на   бланку   даного   підприємства,  установи,
організації  з відміткою про те, що оригінал документа знаходиться
на даному підприємстві, в установі, організації.

{  Стаття  76  із  змінами, внесеними згідно із Законом N 1206-VII
( 1206-18 ) від 15.04.2014 }

     Стаття 77. Засвідчення вірності виписки з документа

     Вірність виписки може бути засвідчена лише у тому разі,  коли
її зроблено з документа, в  якому  містяться  рішення  кількох  не
зв’язаних між собою питань. Виписка  повинна  відтворювати  повний
текст частини документа з певного питання.

    Засвідчення вірності  виписки  з  документа  здійснюється  за
правилами, передбаченими статтями 75 і 76 цього Закону.

     Стаття 78. Засвідчення справжності підпису на документах

     Нотаріус,  посадова  особа  органу  місцевого самоврядування,
начальник  установи  виконання  покарань  засвідчують  справжність
підпису  на  документах, крім тих, які відповідно до закону або за
вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню.

{ Частина перша статті 78 із змінами, внесеними згідно із Законами
N  2398-VI ( 2398-17 ) від 01.07.2010, N 2275-VIII ( 2275-19 ) від
06.02.2018 }

     На угоді може бути засвідчена справжність підпису  особи,  що
підписалась за іншу особу, яка не  могла  це  зробити  власноручно
внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин.

     Нотаріус,  посадова  особа  органу  місцевого самоврядування,
засвідчуючи справжність підпису, не посвідчують факти, викладені у
документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою.

     Стаття 79. Засвідчення вірності перекладу

     Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови
на іншу, якщо він знає відповідні мови.    

Якщо нотаріус не знає  відповідних  мов,  переклад  документа
може  бути  зроблено  перекладачем,  справжність   підпису   якого
засвідчує нотаріус.
 

                  ГЛАВА 12.

ПОСВІДЧЕННЯ ФАКТІВ

 

     Стаття 80. Посвідчення факту, що громадянин є живим

     Нотаріус  на  прохання  громадянина  посвідчує    факт,    що
громадянин є живим.

     Посвідчення факту, що неповнолітній є живим,  провадиться  на
прохання  його  законних  представників  (батьків,   усиновителів,
опікуна або піклувальника).

     На  підтвердження  зазначеної  обставини    нотаріус    видає
заінтересованим особам свідоцтво.

     Стаття 81. Посвідчення факту перебування громадянина в
                певному місці

     Нотаріус на прохання громадянина посвідчує  факт  перебування
його в певному місці.

     Посвідчення факту перебування в певному місці неповнолітнього
провадиться на  прохання  його  законних  представників  (батьків,
усиновителів, опікуна або піклувальника).

     На  підтвердження  зазначеної  обставини    нотаріус    видає
заінтересованим особам свідоцтво.
 

     {   Статтю   82   виключено  на  підставі  Закону  N  5208-VI
( 5208-17 ) від 06.09.2012 }

     Стаття 83. Посвідчення часу пред’явлення документа

     Нотаріус  посвідчує  час  пред’явлення  йому  документа.   На
підтвердження цієї обставини нотаріус робить посвідчувальний напис
на документі з зазначенням особи, що його пред’явила.

     Стаття 84. Передача заяв громадян, підприємств, установ
                та організацій

     Нотаріус передає  заяви  громадян,  підприємств,  установ  та
організацій  іншим  громадянам,   підприємствам,    установам    і
організаціям,  якщо  вони  не  суперечать  закону  та  не  містять
відомостей, що порочать честь і гідність людини. Заяви передаються
поштою із  зворотним  повідомленням  або  особисто  адресатам  під
розписку.  Заяви  можуть  передаватися  також   з    використанням
технічних засобів.

     На прохання особи, що подала заяву,  їй  видається  свідоцтво
про передачу заяви.

 ГЛАВА 13.

ПРИЙНЯТТЯ В ДЕПОЗИТ ГРОШОВИХ СУМ І ЦІННИХ ПАПЕРІВ

 

     Стаття 85. Прийняття в депозит грошових сум і цінних
                паперів

     Нотаріус  у  передбачених  законодавством  України   випадках
приймає від боржника в депозит грошові суми  і  цінні  папери  для
передачі їх кредитору.     Про  надходження  грошових  сум  і  цінних  паперів  нотаріус
повідомляє кредитора і на його вимогу видає йому  грошові  суми  і
цінні папери.     Прийняття  нотаріусом  грошових  сум   і    цінних    паперів
провадиться за місцем виконання зобов’язання.

     Стаття 86. Повернення прийнятих у депозит грошових сум і
                цінних паперів

     Повернення грошових сум і цінних паперів особі, яка внесла їх
у депозит (дебітору), допускається лише за письмовою згодою на  те
особи, на користь якої було зроблено внесок  (кредитора),  або  за
рішенням суду.

 

 

              ГЛАВА 14.

ВЧИНЕННЯ ВИКОНАВЧИХ НАПИСІВ

 

     Стаття 87. Стягнення грошових сум або витребування майна
                за виконавчим написом

     Для стягнення грошових  сум  або  витребування  від  боржника
майна  нотаріуси  вчиняють  виконавчі  написи  на  документах,  що
встановлюють заборгованість.     Перелік  документів,  за  якими   стягнення    заборгованості
провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих  написів,
встановлюється Кабінетом Міністрів України.

     Стаття 88. Умови вчинення виконавчих написів

     Нотаріус  вчиняє  виконавчі  написи,  якщо  подані  документи
підтверджують    безспірність    заборгованості    або       іншої
відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що  з  дня
виникнення  права  вимоги  минуло  не  більше  трьох  років,  а  у
відносинах між підприємствами, установами та  організаціями  –  не
більше одного року.     

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,  законом
встановлено інший строк давності,  виконавчий  напис  видається  у
межах цього строку.

     Стаття 89. Зміст виконавчого напису

     У виконавчому написі повинні зазначатися:   

  дата (рік,  місяць,  число) його вчинення,  посада, прізвище,
ім’я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;    

найменування та адреса стягувача;     найменування, адреса,

дата і місце народження боржника, місце
роботи (для громадян),  номери рахунків в  установах  банків  (для
юридичних осіб);     строк, за який провадиться стягнення;    

суми, що підлягають стягненню,  або предмети,  які підлягають
витребуванню,  в тому числі пеня,  проценти, якщо такі належать до
стягнення;     розмір плати,  сума державного мита, сплачуваного стягувачем,
або мита, яке підлягає стягненню з боржника;    

номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;    

дата  набрання  юридичної  сили;  {  Частину  першу статті 89
доповнено абзацом дев’ятим згідно із Законом N 2677-VI ( 2677-17 )
від 04.11.2010 }     строк пред’явлення виконавчого напису до виконання. { Частину
першу  статті  89  доповнено  абзацом  десятим  згідно  із Законом
N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010 }

     Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
{  Стаття  89  в  редакції  Закону  N  2056-III  (  2056-14  ) від
19.10.2000 }

     Стаття 90. Порядок стягнення за виконавчим написом

     Стягнення  за  виконавчим  написом  провадиться  в   порядку,
встановленому   Законом   України   “Про   виконавче  провадження”
( 606-14 ).

(  Стаття  90  із  змінами, внесеними згідно із Законом N 2056-III
( 2056-14 ) від 19.10.2000 )

     Стаття 91. Строк пред’явлення виконавчого напису

     Виконавчий   напис   може  бути  пред’явлено  до  примусового
виконання  протягом одного року з моменту його вчинення. { Частина
перша  статті  91  в  редакції  Закону  N  2677-VI ( 2677-17 ) від
04.11.2010 }

     Поновлення пропущеного строку  для  пред’явлення  виконавчого
напису  здійснюється  відповідно  до Закону України “Про виконавче
провадження”.{  Стаття  91  в  редакції  Закону  N  2056-III  (  2056-14  ) від
19.10.2000 }

              ГЛАВА 15.

ВЧИНЕННЯ ПРОТЕСТІВ ВЕКСЕЛІВ

{ Назва глави 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5208-VI
( 5208-17 ) від 06.09.2012 }

     Стаття 92. Вчинення протестів векселів

     Протест  векселів  про  неоплату,  неакцепт  або  недатування
акцепту  провадиться  нотаріусами  відповідно  до    законодавства
України про переказний і простий вексель.

     У  разі пред’явлення нотаріусу для вчинення протесту векселя,
щодо  якого  постановлено  судом  ухвалу  про  заборону  будь-яких
операцій  за ним, нотаріус зобов’язаний повідомити відповідний суд
про пред’явлення такого векселя для вчинення протесту. ( Статтю 92
доповнено  частиною другою згідно із Законом N 2798-IV ( 2798-15 )
від 06.09.2005 )
 

     {   Статтю   93   виключено  на  підставі  Закону  N  5208-VI
( 5208-17 ) від 06.09.2012 }

              ГЛАВА 16.

ВЧИНЕННЯ МОРСЬКИХ ПРОТЕСТІВ

     Стаття 94. Заява про морський протест

     Нотаріус приймає заяву капітана судна про  морський  протест,
якщо в період плавання або стоянки судна мала місце подія, що може
стати підставою для пред’явлення до судновласника майнових вимог.    

Заява про морський протест має бути подана нотаріусу в  порту
України в строки, встановлені чинним законодавством України.    

На підтвердження обставин, викладених у  заяві  про  морський
протест,  нотаріусу  в  межах   строків,    установлених    чинним
законодавством, повинно бути подано на  огляд  судновий  журнал  і
засвідчену капітаном виписку з суднового журналу.

     Стаття 95. Складання акта про морський протест

     Нотаріус на підставі заяви капітана, даних суднового журналу,
а також опиту самого капітана і, по можливості, не менше  чотирьох
свідків з числа членів суднової команди, в  тому  числі  двох,  що
належать до осіб  командного  складу,  складає  акт  про  морський
протест і засвідчує його своїм підписом і печаткою. Примірник акта
видається капітанові або уповноваженій ним особі.

 

 

         ГЛАВА 17.

ПРИЙНЯТТЯ ДОКУМЕНТІВ НА ЗБЕРІГАННЯ

     Стаття 96. Зберігання документів нотаріусами

     Нотаріуси приймають на зберігання документи за  описом.  Один
примірник опису залишається  у  нотаріуса,  а  другий  – видається
особі, яка здала документи на зберігання.   

  На прохання особи нотаріус може прийняти документи без опису,
якщо  вони  належним  чином  упаковані  в  присутності  нотаріуса.
Упаковка повинна бути скріплена печаткою нотаріуса, його  підписом
і підписом особи, яка здала документи на зберігання.   

  Особі, яка здала документи на зберігання, видається свідоцтво
за встановленою формою.

     Стаття 97. Повернення прийнятих на зберігання документів

     Прийняті  на  зберігання  документи  повертаються  на  вимогу
особи, яка здала їх на зберігання, або на вимогу уповноваженої нею
особи  при  пред’явленні  свідоцтва  і   примірника  опису  чи  за
рішенням суду.

                             Розділ IV

              ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ.
                           МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ

     Стаття 98. Застосування іноземного права

     Нотаріуси відповідно до  законодавства  України,  міжнародних
договорів застосовують норми іноземного права.    

Нотаріуси приймають документи, складені відповідно  до  вимог
іноземного  права,  а  також  вчиняють  посвідчувальні  написи  за
формою,  передбаченою  іноземним  законодавством,  якщо   це    не
суперечить законодавству України.

     Стаття 99. Застосування права при охороні спадкового майна
                та при видачі свідоцтва про право на спадщину

     Дії, пов’язані з охороною майна, що залишилося  після  смерті
іноземного  громадянина  на  території  України,  або  майна,  яке
належить одержати іноземному громадянину після смерті  громадянина
України, а також з видачею свідоцтва про право  на  спадщину  щодо
такого майна, здійснюються відповідно до законодавства України.

     Стаття 100. Прийняття нотаріусами документів,
                 складених за кордоном

     Документи,  які  складено  за  кордоном  з  участю  іноземних
властей або які від них виходять, приймаються нотаріусами за умови
їх легалізації органами Міністерства закордонних справ України.    

Без легалізації такі документи приймаються нотаріусами у  тих
випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними
договорами, в яких бере участь Україна.

     Стаття 101. Зносини нотаріусів з іноземними органами
                 юстиції

    Порядок  зносин  нотаріусів  з  іноземними  органами  юстиції
визначається законодавством України, міжнародними договорами.

     Стаття 102. Забезпечення доказів, необхідних для ведення
                 справ в органах іноземних держав

     Нотаріуси забезпечують докази, необхідні для ведення справ  в
органах іноземних держав.     Дії  для  забезпечення  доказів  провадяться  відповідно   до
цивільного  процесуального  законодавства   України.

     Стаття 103. Міжнародні договори

     Якщо  міжнародним  договором  встановлено  інші  правила  про
нотаріальні дії, ніж ті, що їх містить законодавство  України,  то
при вчиненні нотаріальних дій застосовуються правила  міжнародного
договору.     Якщо міжнародний договір відносить до компетенції  нотаріусів
вчинення нотаріальної дії, не передбаченої законодавством України,
нотаріуси вчиняють цю нотаріальну дію в  порядку,  встановлюваному
Міністерством юстиції України.
 

 Президент України                                      Л.КРАВЧУК

 м. Київ, 2 вересня 1993 року
       N 3425-XII

 

В начало ст.1-103

194 просмотров всего, 3 просмотров сегодня