Глава 4. Совершения нотариальных действий ст.41-53

В начало ст.1-103

Как перевести текст на русский язык?
Кликните правой кнопкой мыши по тексту, откроется панель, выберите перевести на русский язык. Такой способ работает в большинстве браузеров.

Розділ III

 

               ПРАВИЛА ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ

 

       ГЛАВА 4. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ

     Стаття 41. Місце вчинення нотаріальних дій

     Нотаріальні дії  можуть  вчинятися  будь-яким  нотаріусом  чи
посадовою  особою  органів  місцевого  самоврядування, за винятком
випадків, передбачених статтями 9, 55, 60, 65, 66, 70-73, 85, 93 і
103  цього  Закону, та інших випадків, передбачених законодавством
України. { Частина перша статті 41 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 614-VI ( 614-17 ) від 01.10.2008 }

     Нотаріальні  дії   вчиняються    в    приміщенні    державної
нотаріальної  контори,  в   державному    нотаріальному    архіві,
приміщенні,  яке  є  робочим  місцем  приватного  нотаріуса,    чи
приміщенні  органів  місцевого самоврядування. В окремих випадках,
коли  громадянин не може з’явитися в зазначене приміщення, а також
коли  того  вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні
дії  можуть  бути  вчинені  поза вказаними приміщеннями. { Частина
друга  статті  41 із змінами, внесеними згідно із Законом N 614-VI
( 614-17 ) від 01.10.2008 }

     Стаття 42. Строки вчинення нотаріальних дій

     Нотаріальні дії  вчиняються  після  їх  оплати,  а  також   у
передбачених  законом  випадках  після сплати до бюджету податку з
доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.

     Вчинення нотаріальної  дії  може  бути  відкладено   в   разі
необхідності витребування додаткових відомостей або документів від
фізичних  та  юридичних  осіб   або   надсилання   документів   на
експертизу,  а  також  якщо  відповідно до закону нотаріус повинен
впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб  заперечень  проти
вчинення цієї дії.

     Строк, на  який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих
випадках, не може перевищувати одного місяця.

     За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи,  яка
звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення
про надходження позовної заяви заінтересованої особи,  яка оспорює
право або факт,  про посвідчення якого просить інша заінтересована
особа,  вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення  справи
судом.

     Законами України  можуть бути встановлені також інші підстави
для відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій.

{ Стаття 42 в редакції Закону N 614-VI ( 614-17 ) від 01.10.2008 }

     Стаття 43. Установлення особи, яка звернулася за вчиненням
                нотаріальної дії

     Не допускається  вчинення нотаріальної дії у разі відсутності
осіб – її учасників або їх уповноважених представників.

     При вчиненні нотаріальної дії  нотаріуси  встановлюють  особу
учасників   цивільних   відносин,   які  звернулися  за  вчиненням
нотаріальної дії.

     Встановлення  особи  здійснюється  за  паспортом  громадянина
України  або  за іншими документами, які унеможливлюють виникнення
будь-яких  сумнівів  щодо  особи  громадянина,  який  звернувся за
вчиненням  нотаріальної  дії (паспорт громадянина України, паспорт
громадянина   України  для  виїзду  за  кордон,  дипломатичний  чи
службовий  паспорт,  посвідчення  особи  моряка, посвідчення члена
екіпажу,  посвідка  на  проживання  особи,  яка  мешкає в Україні,
національний  паспорт  іноземця  або  документ,  що  його замінює,
посвідчення  особи  з  інвалідністю  чи  учасника  Другої світової
війни,  посвідчення,  видане  за  місцем  роботи  фізичної особи).
Посвідчення  водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника
Другої  світової  війни,  посвідчення,  видане  за  місцем  роботи
фізичної  особи,  не  можуть бути використані громадянином України
для встановлення його особи під час укладення правочинів.

{ Частина третя статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законами
N  5492-VI ( 5492-17 ) від 20.11.2012, N 2443-VIII ( 2443-19 ) від
22.05.2018 }

     Особа віком до 16  років  встановлюється  за  свідоцтвом  про
народження за умови підтвердження батьками (одним з батьків) того,
що ця особа є їх дитиною.{ Стаття 43 в редакції Закону N 614-VI ( 614-17 ) від 01.10.2008 }

     Стаття 44. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичних
                осіб і перевірка цивільної правоздатності та
                дієздатності юридичних осіб,  перевірка
                повноважень представника  фізичної або юридичної
                особи. Встановлення намірів сторін вчиняти
                правочин

     Під час  посвідчення  правочинів визначається обсяг цивільної
дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь.

     Визначення обсягу  цивільної  дієздатності   фізичної   особи
здійснюється   за   паспортом   громадянина   України  або  іншими
документами,   передбаченими   статтею   43   цього  Закону  (крім
посвідчення  водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника
Другої  світової  війни,  посвідчення,  виданого  за місцем роботи
фізичної  особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів
щодо  обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася
за  вчиненням нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається
довідка  про  те,  що  особа не страждає на психічний розлад, який
може  вплинути  на  її  здатність  усвідомлювати свої дії та (або)
керувати ними.

{ Частина друга статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законами
N  5492-VI ( 5492-17 ) від 20.11.2012, N 2443-VIII ( 2443-19 ) від
22.05.2018 }

     У разі  наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності
фізичної особи,  яка звернулася  за  вчиненням  нотаріальної  дії,
нотаріус  зобов’язаний звернутися до органу опіки та піклування за
місцем проживання  відповідної  фізичної  особи  для  встановлення
факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою.

     При перевірці   цивільної   правоздатності   та  дієздатності
юридичної   особи   нотаріус   зобов’язаний   ознайомитися   з  її
установчими  документами, інформацією про таку особу, що міститься
в  Єдиному  державному  реєстрі  юридичних  осіб,  фізичних осіб –
підприємців  та  громадських формувань і перевірити, чи відповідає
нотаріальна    дія,    яка   вчиняється,   обсягу   її   цивільної
правоздатності та дієздатності.

{  Частина  четверта  статті  44  із  змінами, внесеними згідно із
Законами   N  3205-VI  (  3205-17  )  від  07.04.2011,  N  5410-VI
(   5410-17  )  від  02.10.2012,  N  1666-VIII  (  1666-19  )  від
06.10.2016 }

     У разі наявності у нотаріуса сумнівів щодо поданих документів
він   може   витребувати  від  цієї  юридичної  особи,  державного
реєстратора,  органів  доходів і зборів, інших органів, установ та
фізичних осіб додаткові відомості або документи.

{  Частина п’ята статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }

     Нотаріус при   посвідченні   правочинів,    вчиненні    інших
нотаріальних  дій за участю уповноваженого представника встановлює
його особу відповідно до вимог статті 43  цього  Закону,  а  також
перевіряє обсяг його повноважень.

     Нотаріусу подається довіреність або інший документ,  що надає
повноваження представникові.  Дійсність довіреності  перевіряється
нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.

     Якщо від   імені  юридичної  особи  діє  колегіальний  орган,
нотаріусу подається  документ,  в  якому  закріплено  повноваження
даного органу та розподіл обов’язків між його членами.

     У разі наявності сумнівів щодо уповноваженого представника, а
також його цивільної дієздатності та правоздатності  нотаріус  має
право зробити запит до відповідної фізичної чи юридичної особи.

     Нотаріус зобов’язаний  встановити  дійсні  наміри  кожної  із
сторін  до  вчинення  правочину,  який  він  посвідчує,  а   також
відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину.

     Встановлення дійсних  намірів  кожного  з учасників правочину
здійснюється шляхом встановлення нотаріусом  однакового  розуміння
сторонами значення,  умов правочину та його правових наслідків для
кожної із сторін.

     Встановлення дійсних намірів однієї із сторін правочину  може
бути  здійснено  нотаріусом  за  відсутності іншої сторони з метою
виключення можливості стороннього впливу на її волевиявлення.

     Правочин посвідчується  нотаріусом,  якщо  кожна  із   сторін
однаково   розуміє  значення,  умови  правочину  та  його  правові
наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.

{ Стаття 44 в редакції Закону N 614-VI ( 614-17 ) від 01.10.2008 }

 

 

     Стаття 45. Підписання нотаріально посвідчуваних правочинів,
                заяв та інших документів

     При посвідченні  правочинів і вчиненні інших нотаріальних дій
у випадках,  передбачених законодавством, нотаріусом перевіряється
справжність  підписів  учасників  правочинів  та  інших осіб,  які
звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

     Нотаріально посвідчувані правочини,  а також  заяви  та  інші
документи  підписуються  у  присутності  нотаріуса.  Якщо заява чи
інший документ підписані  за  відсутності  нотаріуса,  особа,  яка
звернулася   за   вчиненням  нотаріальної  дії,  повинна  особисто
підтвердити, що документ підписаний нею.

     Якщо фізична особа внаслідок фізичної  вади  або  хвороби  не
може  власноручно  підписати  документ,  то  за її дорученням у її
присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати
інша особа.  Про причини,  з яких фізична особа, яка звернулася за
вчиненням  нотаріальної  дії,   не   могла   підписати   документ,
зазначається у посвідчувальному написі.  Правочин за особу, яка не
може підписати його,  не може підписувати особа, на користь або за
участю якої його посвідчено.

{ Стаття 45 в редакції Закону N 614-VI ( 614-17 ) від 01.10.2008 }

     Стаття 46. Витребовування відомостей і документів, необхідних
                для вчинення нотаріальної дії

     Нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має
право  витребовувати  від  фізичних та юридичних осіб відомості та
документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

     Відомості та документи,  необхідні для вчинення  нотаріальних
дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк
не може перевищувати одного місяця.

     Неподання відомостей та  документів  на  вимогу  нотаріуса  є
підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або
відмови у її вчиненні.

{ Стаття 46 в редакції Закону N 614-VI ( 614-17 ) від 01.10.2008 }

     Стаття 46-1. Використання відомостей єдиних та державних
                  реєстрів

     Нотаріус   під  час  вчинення  нотаріальних  дій  обов’язково
використовує   відомості   єдиних  та  державних  реєстрів  шляхом
безпосереднього доступу до них.

     Нотаріус   під  час  вчинення  нотаріальних  дій  обов’язково
використовує  відомості Єдиного державного демографічного реєстру,
а  також  Державного  реєстру  актів  цивільного  стану  громадян,
Єдиного   державного  реєстру  юридичних  осіб,  фізичних  осіб  –
підприємців  та  громадських  формувань, інших єдиних та державних
реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України.

     Нотаріус  під  час  вчинення  нотаріальних  дій  з  нерухомим
майном,    об’єктом    незавершеного    будівництва    обов’язково
використовує  також  відомості  Державного реєстру речових прав на
нерухоме майно та Державного земельного кадастру.

     Інформація   з   єдиних   та   державних  реєстрів,  отримана
нотаріусом  під  час  вчинення  нотаріальних  дій,  залишається  у
відповідній  справі  державної  нотаріальної контори чи приватного
нотаріуса.

     Користування  єдиними  та  державними  реєстрами здійснюється
безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію.
{  Закон  доповнено  статтею  46-1  згідно  із  Законом  N 5037-VI
(   5037-17  )  від  04.07.2012;  в  редакції  Закону  N  1219-VII
(  1219-18  )  від  16.04.2014;  із  змінами,  внесеними згідно із
Законом  N  247-VIII ( 247-19 ) від 05.03.2015; в редакції Законів
N  834-VIII ( 834-19 ) від 26.11.2015, N 1666-VIII ( 1666-19 ) від
06.10.2016 }

     Стаття 47. Вимоги до документів, що подаються для вчинення
                нотаріальної дії

     Документи, викладені  на двох і більше аркушах,  що подаються
для вчинення нотаріальної дії,  повинні бути прошиті у спосіб,  що
унеможливлює  їх  роз’єднання  без порушення цілісності,  а аркуші
пронумеровані   (крім   випадків,   коли   такі  документи  видані
(отримані)  за  допомогою  єдиних та державних реєстрів, відомості
яких  обов’язково  використовуються  нотаріусом  під  час вчинення
нотаріальної дії).

{ Частина перша статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1206-VII ( 1206-18 ) від 15.04.2014, N 1666-VIII ( 1666-19 ) від
06.10.2016 }

     Тексти нотаріально     посвідчуваних     правочинів,    заяв,
засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти
перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко,  дати,
що  стосуються  змісту  посвідчуваних  правочинів,  повинні   бути
позначені  хоча  б один раз словами,  а назви юридичних осіб та їх
ідентифікаційний  код  за  даними   Єдиного   державного   реєстру
юридичних   осіб,  фізичних  осіб  –  підприємців  та  громадських
формувань  –  без  скорочень  із  зазначенням їх місцезнаходження.
Прізвища,  імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання
та  ідентифікаційний  номер  за даними Державного реєстру фізичних
осіб   платників   податків,   крім   уповноважених  представників
юридичних  осіб,  повинні  бути  написані  повністю, а у випадках,
передбачених законами, – із зазначенням дати їх народження.

{  Частина друга статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1666-VIII ( 1666-19 ) від 06.10.2016 }

     Для вчинення  нотаріальних дій не приймаються документи,  які
не відповідають вимогам законодавства або  містять  відомості,  що
принижують честь,  гідність та ділову репутацію фізичної особи або
ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки,
закреслені  слова  чи  інші  незастережні виправлення,  документи,
тексти яких неможливо прочитати  внаслідок  пошкодження,  а  також
документи, написані олівцем.

{ Стаття 47 в редакції Закону N 614-VI ( 614-17 ) від 01.10.2008 }

     Стаття 48. Вчинення посвідчувальних написів та видача
                свідоцтв

     При посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і
виписок  з  них,  справжності  підпису  на  документах,   вірності
перекладу  документів  з  однієї  мови  на  іншу,  а  також    при
посвідченні часу пред’явлення документа на відповідних  документах
вчиняються посвідчувальні написи.

     На   підтвердження   права   на  спадщину,  права  власності,
посвідчення  фактів,  що  громадянин  є  живим, перебування його у
певному  місці,  про  прийняття на збереження документів видаються
відповідні свідоцтва.

{  Частина друга статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5208-VI ( 5208-17 ) від 06.09.2012 }

     Стаття 49. Відмова у вчиненні нотаріальних дій

     Нотаріус або  посадова  особа,  яка  вчиняє  нотаріальні дії,
відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

     1) вчинення такої дії суперечить законодавству України;

     2) не подано відомості (інформацію) та  документи,  необхідні
для вчинення нотаріальної дії;

     3) дія  підлягає  вчиненню  іншим  нотаріусом  або  посадовою
особою, яка вчиняє нотаріальні дії;

     4) є сумніви у тому,  що фізична  особа,  яка  звернулася  за
вчиненням нотаріальної дії,  усвідомлює значення,  зміст,  правові
наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;

     5) з  проханням  про  вчинення  нотаріальної  дії  звернулась
особа,  яка  в  установленому  порядку  визнана недієздатною,  або
уповноважений представник не має необхідних повноважень;

     6) правочин,  що  укладається  від  імені  юридичної   особи,
суперечить  цілям,  зазначеним  у  їх  статуті  чи положенні,  або
виходить за межі їх діяльності;

     7) особа,   яка   звернулася   з   проханням   про   вчинення
нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;

     8) особа,   яка   звернулася   з   проханням   про   вчинення
нотаріальної дії,  не внесла встановлені  законодавством  платежі,
пов’язані з її вчиненням;

     8-1)   особа,   яка   звернулася  з  проханням  про  вчинення
нотаріальної  дії  щодо  відчуження належного їй майна, внесена до
Єдиного  реєстру  боржників,  зокрема за виконавчими провадженнями
про  стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних
платежів понад три місяці;

{  Частину першу статті 49 доповнено пунктом 8-1 згідно із Законом
N 2475-VIII ( 2475-19 ) від 03.07.2018 }

     9) в інших випадках, передбачених законом.

{ Пункт 9 частини першої статті 49 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1702-VII ( 1702-18 ) від 14.10.2014 }

     Нотаріус або посадова особа,  яка вчиняє нотаріальні дії,  не
приймає для вчинення нотаріальних  дій  документи,  якщо  вони  не
відповідають вимогам,  встановленим у статті 47 цього Закону,  або
містять відомості,  передбачені частиною третьою статті  47  цього
Закону.

     Нотаріусу або  посадовій  особі,  яка вчиняє нотаріальні дії,
забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

     На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії,
нотаріус   або   посадова   особа,  яка  вчиняє  нотаріальні  дії,
зобов’язані  викласти  причини  відмови  в   письмовій   формі   і
роз’яснити   порядок   її   оскарження.  Про  відмову  у  вчиненні
нотаріальної дії нотаріус протягом  трьох  робочих  днів  виносить
відповідну постанову.

{ Стаття 49 в редакції Закону N 614-VI ( 614-17 ) від 01.10.2008 }

     Стаття 50. Оскарження нотаріальних дій або відмови у їх
                вчиненні

     Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні,  нотаріальний  акт
оскаржуються до суду.

     Право на   оскарження  нотаріальної  дії  або  відмови  у  її
вчиненні,  нотаріального акта має особа,  прав та  інтересів  якої
стосуються такі дії чи акти

{  Стаття  50  із  змінами,  внесеними згідно із Законами N 762-IV
( 762-15 ) від 15.05.2003, N 3538-IV ( 3538-15 ) від 15.03.2006; в
редакції Закону N 614-VI ( 614-17 ) від 01.10.2008 }

     Стаття 51. Заходи, що вживаються нотаріусом або посадовою
                особою, яка вчиняє нотаріальні дії, при виявленні
                порушення законодавства

     Нотаріус або  посадова особа,  яка вчиняє нотаріальні дії,  у
разі  виявлення  під  час  вчинення  нотаріальних  дій   порушення
законодавства  негайно  повідомляє про це відповідні правоохоронні
органи для вжиття необхідних заходів.

     Якщо справжність поданого документа викликає сумнів, нотаріус
або посадова особа,  які вчиняють нотаріальні дії, вправі залишити
цей документ і надіслати його до  експертної  установи  (експерта)
для    проведення   експертизи,   оплата   якої   здійснюється   в
установленому законом порядку.

     У разі  виявлення  нотаріусом  або  посадовою   особою,   які
вчиняють  нотаріальні  дії,  що ними допущено помилку при вчиненні
нотаріальної  дії  або  вчинена  нотаріальна  дія  не   відповідає
законодавству,   нотаріус   або   посадова   особа,  які  вчиняють
нотаріальні дії,  зобов’язані повідомити про  це  сторони  (осіб),
стосовно  яких  вчинено  нотаріальну дію,  для вжиття заходів щодо
скасування   зазначеної    нотаріальної    дії    відповідно    до
законодавства.

{ Стаття 51 в редакції Закону N 614-VI ( 614-17 ) від 01.10.2008 }

     Стаття 52. Реєстрація нотаріальних дій

     Про всі  нотаріальні дії,  вчинені нотаріусами або посадовими
особами  органів  місцевого  самоврядування,  робиться   запис   у
реєстрах  для реєстрації нотаріальних дій після того,  як нотаріус
зробить посвідчувальний напис на документі або  підпише  документ,
що ним видається.

     Кожна нотаріальна  дія  реєструється  під  окремим порядковим
номером.  Номер,   під   яким   нотаріальна   дія   зареєстрована,
зазначається   на   документі,   що  видається  нотаріусом,  чи  в
посвідчувальному написі.

     Реєстр для   реєстрації   нотаріальних   дій   повинен   бути
прошнурований,  аркуші пронумеровані.  Кількість аркушів у реєстрі
повинна бути  засвідчена  підписом  посадової  особи  відповідного
органу   юстиції   та   печаткою   Головного   управління  юстиції
Міністерства  юстиції  України  в  Автономній   Республіці   Крим,
головних   управлінь   юстиції   в   областях,   містах  Києві  та
Севастополі. Кожний нотаріус веде окремий реєстр.

     Запис у реєстрі робиться чітко,  розбірливо,  із  заповненням
усіх  граф,  передбачених за встановленою формою.  Не допускаються
підчистки,  дописки,  інші  незастережні  виправлення   та   запис
олівцем.

     Запис у реєстрі є доказом вчинення нотаріальної дії.

     Порядок ведення  реєстрів  для реєстрації нотаріальних дій та
їх форма встановлюються Міністерством юстиції України.

{ Стаття 52 в редакції Закону N 614-VI ( 614-17 ) від 01.10.2008 }

     Стаття 53. Видача дубліката нотаріально посвідченого
                документа

     У  разі  втрати  або  зіпсування  документа, посвідченого або
виданого   нотаріусом   чи   посадовою   особою  органу  місцевого
самоврядування,  за  письмовою  заявою осіб, перелічених у першому
реченні  частини  п’ятої статті 8 цього Закону, видається дублікат
втраченого  документа.  {  Частина  перша  статті  53  із змінами,
внесеними згідно із Законом N 614-VI ( 614-17 ) від 01.10.2008 }

     Видача   дубліката   втраченого   або  зіпсованого  документа
здійснюється  державним  нотаріальним архівом. До передачі в архів
примірників  документів,  посвідчених  або  виданих  нотаріусом чи
посадовою   особою   органу   місцевого  самоврядування,  дублікат
втраченого  документа видається відповідно нотаріусом чи посадовою
особою  виконавчого  комітету за місцем його зберігання. { Частина
друга  статті  53 із змінами, внесеними згідно із Законом N 614-VI
( 614-17 ) від 01.10.2008 }

     Державний нотаріальний архів чи державна нотаріальна  контора
видають також дублікати заповітів, які надійшли на зберігання  від
посадових осіб, зазначених у статті 40 цього Закону.

 

В начало ст.1-103

247 просмотров всего, 1 просмотров сегодня